- іржавити
- -вить, недок.Вкриватися шаром іржі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
іржавити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ржавити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проіржавити — ить; мн. проіржа/влять і проржави/ти, и/ть; мн. проржавля/ть; док., перех., безос. Вкрити іржею … Український тлумачний словник
проіржавити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
проіржавлений — проржа/влений, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до проіржавити, проржавити. 2) у знач. прикм., перен. Вкритий плямами кольору іржі … Український тлумачний словник
проржавити — див. проіржавити … Український тлумачний словник